9 вересня 2026 року в межах роботи «Школи гарантів» на 2026–2027 навчальний рік відбулася зустріч «Наука без формальності: аудит дослідницької діяльності від ідеї до результату»

НАУКА БЕЗ ФОРМАЛЬНОСТІ:

АУДИТ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІД ІДЕЇ ДО РЕЗУЛЬТАТУ

9 вересня 2026 року в межах роботи «Школи гарантів» на 2026–2027 навчальний рік відбулася зустріч «Наука без формальності: аудит дослідницької діяльності від ідеї до результату», організована Науково-технічною радою Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького.

Метою заходу стало обговорення підходів до підвищення якості наукової та дослідницької діяльності, а також формування відповідального ставлення до планування, реалізації та оцінювання результатів досліджень.

З вітальним словом до учасників звернулася голова Науково-технічної ради університету, доктор педагогічних наук, професор Юлія Шевченко. У своєму виступі вона окреслила основні напрями роботи Науково-технічної ради, наголосивши на її ролі у науковій і науково-технічній оцінці тематики та результатів досліджень, розгляді тематичних планів, програм і звітів, конкурсному відборі наукових проєктів, а також у наданні рекомендацій щодо участі науковців і наукових праць у конкурсах, грантових програмах та інших формах наукового визнання.

Окремо було підкреслено, що діяльність Науково-технічної ради не повинна зводитися лише до формального опрацювання документації. Одним із ключових завдань є сприяння підвищенню якості наукової роботи, розвитку дослідницької культури та підтримці наукових ініціатив університетської спільноти.

Продовжила роботу зустрічі проректор з наукової, інноваційної роботи та міжнародної співпраці Лариса Іванівна Полякова.

Змістовним продовженням зустрічі стала доповідь проректора з наукової, інноваційної роботи та міжнародної співпраці Лариси Полякової, присвячена науковій та освітній діяльності, критеріям її результативності, грантовій активності та особливостям планування роботи науково-педагогічних і педагогічних працівників.

У центрі уваги була логіка побудови цілісної системи наукової діяльності університету — від визначення цілей і планування до конкретної діяльності, вимірюваних результатів та їх реального ефекту. Наголошувалося, що кожен запланований показник має бути пов’язаний із фактично виконаною роботою та підтверджений відповідним результатом.

Окрему увагу Лариса Полякова приділила критеріям оцінювання публікаційної, проєктної та грантової активності, міжнародної співпраці, комерціалізації й інновацій, розвитку студентської науки та впровадження результатів досліджень в освітній процес. Було акцентовано на необхідності не лише планувати кількісні показники, а й визначати докази отриманого результату — DOI та бібліографічні дані публікацій, підтвердження участі у грантах і проєктах, угоди про міжнародну співпрацю, сертифікати, патенти, акти впровадження, навчальні матеріали та інші результати наукової й освітньої діяльності.

Важливим аспектом доповіді став взаємозв’язок індивідуальних результатів науково-педагогічного працівника, результативності кафедри та університету в цілому. Публікації, проєкти, академічна мобільність і міжнародне партнерство мають формувати не лише персональні показники, а й сприяти спільним дослідженням, освітнім інноваціям, залученню грантового фінансування, підвищенню цитованості, академічної видимості та рейтингових позицій університету.

Практичну цінність мала також представлена нормативно-правова база планування діяльності НПП і ПП. Було окреслено законодавчі та локальні нормативні документи, на які необхідно спиратися під час формування індивідуальних планів, а також звернено увагу на актуальні зміни у нормативному регулюванні.

Підсумковою тезою виступу стала необхідність переходу від планування обсягу роботи до планування її якості, результату та впливу. Саме такий підхід дає можливість зробити наукову діяльність не формальною сукупністю показників, а складовою стратегічного розвитку кафедри, освітньої програми та університету.

Захід став майданчиком для професійного обговорення питань якості наукових досліджень, їх змістовності, результативності та практичної цінності, а також ролі наукової складової у розвитку освітніх програм університету.